Скринінг психічного здоров'я складається з короткої низки запитань, які допомагають помітити симптоми, що потребують докладнішої уваги. Це не діагноз, не іспит, який можна скласти або провалити, і не повне психологічне обстеження. Скринінг може допомогти вам вирішити, чи варто поговорити із сімейним лікарем або психотерапевтом, а фахівцю підкаже, з чого почати розмову.
Як проходить скринінг?
Ви відповідаєте на стандартні запитання про нещодавні думки, почуття, тілесні відчуття та повсякденне життя. Анкету можна заповнити на папері, в електронному кабінеті пацієнта, у застосунку або відповісти на запитання в розмові з підготовленим працівником.
Більшість скринінгів стосуються певної теми, наприклад пригніченого настрою, тривоги, симптомів після травматичних подій, вживання алкоголю або труднощів з увагою. Інші охоплюють кілька тем одразу. В інструкції має бути зазначено, за який період відповідати. Згадуйте саме цей період, а не свій найкращий чи найважчий день у житті.
Вас також можуть запитати про сон, апетит, навчання, роботу, стосунки та безпеку. Запитання про самогубство формулюють прямо, адже про безпеку потрібно говорити прямо. Відповідайте чесно. Якщо ви скажете, що можете діяти під впливом суїцидальних думок, працівники мають перейти від звичайного скринінгу до негайної оцінки вашої безпеки.
Якщо ви переживаєте кризу або не впевнені, що зможете залишатися в безпеці, негайно поговоріть із кимось поруч і телефонуйте 112. Якщо потрібна швидка медична допомога, телефонуйте 103. Онлайн-анкета не підходить для екстреної ситуації.
Що означає результат?
Результат показує, чи досягли ваші відповіді порогу, за якого варто провести докладнішу оцінку. Він не встановлює діагноз, не пояснює причину симптомів і не визначає, яку саме допомогу ви маєте отримати.
Позитивний результат зазвичай означає, що фахівцю варто поставити вам додаткові запитання. Негативний результат не доводить, що все гаразд. Анкета могла не охопити того, що турбує вас найбільше, ви могли інакше зрозуміти запитання або симптоми могли змінитися після заповнення.
Запитайте, як називається скринінговий тест і для чого використовують його результат. З'ясуйте, хто перегляне відповіді та коли очікувати на відповідь. Якщо ви заповнюєте анкету перед прийомом, не вважайте, що хтось стежить за відповідями в реальному часі. Якщо симптоми посилюються, зв'яжіться із закладом безпосередньо.
Про що варто розповісти після скринінгу?
Наведіть конкретні приклади того, що змінилося у вашому житті. Фахівцю важливо знати й те, чого немає в анкеті: чого ви уникаєте, які справи більше не можете завершити та що помітили інші люди.
- Коли почалися зміни та чи сталися вони раптово
- Як змінилися сон, харчування, зосередженість та рівень енергії
- Які заняття, робочі зміни, зустрічі чи плани з друзями ви пропустили
- Чи були нещодавно хвороба, травма, вагітність, важка втрата або травматична подія
- Чи вживаєте ви алкоголь або інші речовини, які можуть впливати на настрій чи сон
- Чи виникали думки про смерть, самоушкодження або заподіяння шкоди іншій людині
Підготуйте і свої запитання. Поцікавтеся, що ще може пояснювати симптоми, чи варто перевірити фізичне здоров'я та які подальші кроки вам рекомендують. Якщо щось в анкеті було незрозумілим, скажіть про це. Скринінг має допомагати розмові, а не замінювати її.
Короткі анкети спрощують складний досвід. Вони можуть бути менш корисними, якщо мова, інвалідність, культурні особливості або стан фізичного здоров'я впливають на те, як ви розумієте запитання. Уважний фахівець врахує цей контекст, а не покладатиметься лише на загальний бал.
Чи є скринінг конфіденційним?
Конфіденційність залежить від того, де ви проходите скринінг і хто надає послугу. Анкета в закладі охорони здоров'я може стати частиною вашої медичної документації. У закладу освіти, роботодавця, загальнодоступного сайту та споживчого застосунку можуть бути різні правила.
Перш ніж вводити чутливу інформацію, прочитайте повідомлення про конфіденційність і запитайте, хто бачитиме відповіді. У закладі охорони здоров'я уточніть, чи додадуть результати до медичної документації та як діятимуть, якщо ви повідомите про загрозу безпеці. Якщо ви користуєтеся сімейним страховим полісом, у документах страхової компанії може бути видно факт звернення, навіть якщо зміст розмови не розкривається.
Не вважайте, що кожен сайт про самопочуття однаково захищає ваші дані. Правила захисту персональних даних залежать від того, хто збирає відповіді та як надає послугу. Перевірте, які відомості зберігають, чи передають їх іншим і як можна попросити про їх видалення. Якщо пояснення нечітке, ви можете зробити особисті нотатки й обговорити їх безпосередньо з фахівцем.
Куди звернутися після скринінгу?
Зверніться до сімейного лікаря або кваліфікованого психотерапевта, якщо симптоми не минають, заважають повсякденним справам чи непокоять вас, навіть коли результат скринінгу низький. Студенти можуть почати зі служби здоров'я або психологічної служби свого закладу освіти. Якщо у вас є страховий поліс, можна також запитати страхову компанію про доступних фахівців.
Запитайте, чи приймає фахівець нових клієнтів, як записатися на першу зустріч і скільки вона коштує. Якщо коштів обмаль, дізнайтеся про доступніші консультації в закладах охорони здоров'я, громадських організаціях або навчальних клініках. Деякі фахівці можуть узгодити оплату відповідно до ваших можливостей. Якщо роботодавець пропонує програму підтримки працівників, уточніть, чи доступні через неї короткострокові консультації. Місцеві сервіси пошуку фахівців також можуть допомогти знайти доступніші варіанти.
Якщо ви звертаєтеся до фахівця поза мережею страхової компанії, уточніть повну вартість і чи можна отримати документ для відшкодування витрат. Повернення коштів не гарантоване, тому заздалегідь перевірте умови поліса та порядок подання заяви до страхової компанії.
HelpClinic пропонує інструменти самодопомоги, відстеження повсякденного стану, щоденник емоцій і скринінгові тести, які допомагають упорядкувати спостереження між візитами. Застосунок не встановлює діагноз і не замінює допомоги фахівця. Збережіть результат, запишіть один приклад того, як симптоми вплинули на ваш тиждень, і зателефонуйте фахівцю, до якого вирішили звернутися.
Поширені запитання
Як проходить скринінг психічного здоров'я?
Зазвичай ви відповідаєте на короткі запитання про симптоми, думки, настрій, сон, повсякденне життя та нещодавні труднощі. Ви можете заповнити анкету або відповісти під час розмови. Скринінг є першою перевіркою, а не повним обстеженням чи діагнозом. Чесні відповіді допомагають помітити те, що потребує уваги, і обговорити відповідний наступний крок.
Що означають результати скринінгу психічного здоров'я?
Вони показують, чи можуть ваші відповіді свідчити про потребу в докладнішій оцінці. Позитивний результат не підтверджує діагноз, а низький бал не знецінює переживань, яких запитання не охопили. Обговоріть результат із кваліфікованим фахівцем і розкажіть про нещодавні зміни, вплив симптомів на життя, занепокоєння щодо безпеки та все, про що анкета не запитувала.
Чи є скринінг психічного здоров'я конфіденційним?
Це залежить від того, де ви проходите скринінг, хто отримує відповіді та які правила діють для цієї послуги. Перед початком запитайте, як зберігатимуть інформацію, хто зможе її бачити та коли її можуть передати з міркувань безпеки або на вимогу закону. Не припускайте, що всі сайти, роботодавці, заклади освіти й заклади охорони здоров'я однаково захищають дані.
Що відбувається після скринінгу психічного здоров'я?
Після скринінгу перегляньте результат і вирішіть, чи потрібна докладніша оцінка або інша підтримка. Для наступної розмови підготуйте нотатки про симптоми, час їх появи, вплив на повсякденне життя, нещодавні джерела стресу та занепокоєння щодо безпеки. Залежно від ситуації подальшим кроком може бути спостереження за станом, зустріч із фахівцем або термінова допомога. Сам скринінг не встановлює діагноз.
