Ознаки депресії у підлітків можуть проявлятися дратівливістю, відстороненням, змінами сну або труднощами в навчанні, а не помітним смутком. Один важкий тиждень не підтверджує захворювання, тому звертайте увагу на стійкі зміни у звичній поведінці вашої дитини. Якщо підліток говорить про самогубство, запитує, як померти, або йому може загрожувати безпосередня небезпека, негайно телефонуйте 112. Якщо потрібна швидка медична допомога, телефонуйте 103.

Дратівливість може бути першою помітною зміною

Підліток із депресією може здаватися сердитим, чутливим до найменших зауважень або постійно роздратованим. Звичайне прохання може викликати різку відповідь. Після суперечок йому може бути важче заспокоїтися, ніж раніше. Сама по собі дратівливість має багато можливих причин: брак сну, конфлікти, фізичне нездужання чи звичайний стрес. Важлива загальна картина.

Помічайте те, що з'явилося нещодавно. Одна справа, коли підліток завжди потребував тиші після школи. Інша, коли він раптом проводить усі вечори за зачиненими дверима й відмовляється від занять, які раніше любив. Так само поодинокі суперечки через домашні завдання відрізняються від ситуації, коли дитина тепер не може навіть почати їх робити.

До поширених проявів депресії у підлітків також належать знижений настрій, емоційне оніміння, незрозуміле почуття провини, висловлювання про безнадію, брак енергії та сувора самокритика. Ви помічаєте ознаки, а не встановлюєте діагноз. Записуйте конкретні приклади й дати, щоб точно описати зміни медичному фахівцю.

Зміни сну, самопочуття та розпорядку

Режим сну в підлітків природно змінюється, а ранні уроки можуть виснажувати багатьох учнів. Придивіться уважніше, якщо зміна значна: дитина спить набагато довше, ніж раніше, не спить більшу частину ночі, часто не чує будильника або довго лежить у ліжку, але не почувається відпочилою.

Апетит може як зрости, так і зменшитися. Ви також можете помітити частий головний біль, біль у животі, сповільнені рухи, неспокій або менше уваги до гігієни. У цих змін можуть бути фізичні причини. Педіатр або сімейний лікар допоможе оцінити всю картину, не припускаючи наперед, що причина психологічна.

Дивіться на повсякденне життя, а не на охайність. Безлад у кімнаті сам по собі мало про що говорить. Значно важливіші одночасні труднощі з пранням, душем, харчуванням, відвідуванням школи, дружбою та улюбленими заняттями. Можливо, підліток витрачає майже всі сили на шкільний день, а вдома їх уже не лишається.

Зміни в навчанні, до яких варто придивитися

Оцінки можуть погіршитися через зміни уваги, пам'яті, мотивації чи відвідування занять. Деякі підлітки зберігають добрі оцінки, але навчаються до пізньої ночі, сильно переживають через дрібні помилки або відмовляються від усього поза школою. Успішність є лише одним із сигналів.

Попросіть у школі конкретних спостережень. Учитель може помітити невиконані завдання, сонливість на уроках, часті звернення до медпрацівника чи раптове зниження активності. Уточніть відомості про пропуски та запізнення. Шкільний психолог або соціальний педагог може поговорити з підлітком, розповісти про доступну підтримку й допомогти домовитися про тимчасові зміни в навчанні.

  • Помітне погіршення відвідування, виконання завдань або участі в уроках
  • Відмова від спорту, гуртка, творчості чи регулярних зустрічей із друзями
  • Набагато довший або коротший сон порівняно зі звичним режимом
  • Повторювані слова про те, що він нікому не потрібен, не бачить виходу або є тягарем
  • Пошук способів померти, роздавання цінних речей або прощання

Останній пункт потребує негайних дій. Залишайтеся з підлітком, обмежте доступ до зброї та інших засобів, якими можна завдати смертельної шкоди, якщо це безпечно для вас, і телефонуйте 112. Не обіцяйте зберігати суїцидальні думки в таємниці. Під час дзвінка запитайте, що робити просто зараз. Якщо дитина вже завдала собі шкоди або потрібна швидка медична допомога, телефонуйте 103.

Як почати розмову, не ставлячи підлітка в глухий кут

Якщо ви думаєте, як поговорити з підлітком про депресію, почніть зі спостережень, а не з назви стану. Наприклад: Я помічаю, що ти спиш після школи, пропускаєш тренування і тобі важко почати робити завдання. Мене турбує, як ти почуваєшся. Потім зробіть паузу.

Підліток може відповісти, що все гаразд. Може розсердитися або піти. Це не означає, що розмова була марною. Скажіть, що не наполягатимете на довгій розмові зараз, але продовжите цікавитися його станом, бо його здоров'я й безпека важливі. Поверніться до теми в інший спокійний момент, а не під час сварки.

Ставте прямі запитання. Можна сказати: Чи бувають у тебе думки, що ти не хочеш жити? Потім запитати: Чи думав ти про самоушкодження або самогубство? Прямі слова не навіюють цієї ідеї. Вони дають підлітку можливість розповісти, що відбувається. Якщо відповідь ствердна, запитайте, чи є небезпека зараз, і телефонуйте 112 по допомогу.

Слухайте, не перетворюючи розмову на допит. Не шукайте доказів у кожній емоції та не читайте лекцій про вдячність. Не обіцяйте швидкого розв'язання проблеми. Ваше завдання полягає в тому, щоб серйозно поставитися до переживань, залишатися відкритими до розмови й організувати належне оцінювання.

Коли залучати фахівця

Запишіть підлітка до педіатра або сімейного лікаря, якщо зміни тривають, охоплюють різні сфери життя або заважають спати, навчатися, доглядати за собою, підтримувати стосунки чи займатися улюбленими справами. За потреби повідомте лікарю свої спостереження до прийому. Підлітку також варто дати час поговорити з лікарем без вас у кабінеті, з урахуванням чинних правил конфіденційності.

Психотерапевт, який працює з підлітками, може оцінити ситуацію й пояснити можливі варіанти допомоги. Запитайте, як він залучає батьків, дотримується конфіденційності та реагує на загрози безпеці. Якщо вартість є перешкодою, уточніть доступні варіанти в сімейного лікаря, за умовами страхування або через роботодавця. Центри психічного здоров'я та громадські організації можуть надавати допомогу безоплатно або дешевше. Водночас можливі черги та незручний час прийому.

Самодопомоги недостатньо, коли стан погіршується. Поки підліток чекає на зустріч або працює з психотерапевтом, HelpClinic може запропонувати короткі вправи й щоденник емоцій для повсякденної підтримки. Застосунок не є психотерапією, діагностикою чи кризовою допомогою. Не робіть його ще одним завданням, виконання якого ви контролюєте або вимагаєте.

Сьогодні запишіть помічені зміни й зателефонуйте лікарю, який уже знає вашу дитину.

Поширені запитання

Які ознаки депресії бувають у підлітків?

Можливі ознаки: стійка дратівливість або смуток, втрата інтересу, значні зміни сну чи апетиту, погіршення оцінок, часті пропуски школи, відсторонення, брак енергії, сувора самокритика та розмови про смерть або самоушкодження. Жодна окрема ознака не підтверджує депресію. Важливо помітити тривалі зміни, які відрізняються від звичної поведінки підлітка й заважають повсякденному життю.

Як поговорити з підлітком про депресію?

Оберіть спокійний момент наодинці та назвіть конкретні зміни, які помітили, не встановлюючи діагнозу. Скажіть, що хочете зрозуміти його й вислухати. Прямо запитайте про безпеку, зокрема про думки щодо самогубства чи самоушкодження. Не сперечайтеся про те, чи є його почуття обґрунтованими. Запропонуйте конкретний крок, наприклад разом звернутися до педіатра або психотерапевта.