Гострий стресовий розлад описує певне поєднання симптомів після травматичної події, яке триває від трьох днів до одного місяця. Для ПТСР відповідні симптоми мають тривати понад місяць. ПТСР може розвинутися незалежно від того, чи був перед ним гострий стресовий розлад. Лише за строками неможливо встановити жоден із цих діагнозів. Якщо вам загрожує безпосередня небезпека, телефонуйте 112. Якщо ви можете завдати собі шкоди або не можете залишатися в безпеці, негайно телефонуйте 112, щоб отримати невідкладну допомогу.
Що означають часові межі
Часові межі гострого стресового розладу починаються через три дні після травматичної події й охоплюють період до одного місяця. У перші години або дні переживання можуть бути дуже сильними, але не відповідати критеріям цього розладу. Якщо симптоми тривають понад місяць, потрібне інше клінічне оцінювання.
Дата події має значення, тому, якщо можете, запишіть її. Також занотуйте, коли почалися проблеми зі сном, небажані спогади, уникання нагадувань, емоційне оніміння чи постійна настороженість. Якщо травматичних подій було кілька, розкажіть про це фахівцю, а не обирайте одну дату, яку найлегше назвати.
Відновити послідовність подій може бути складно, якщо ви переїжджали між країнами, перетинали часові пояси, кілька днів були в дорозі або не мали безпечного місця для записів. Навіть приблизна хронологія корисна. Можна пов'язати події з перельотом, перетином кордону, відвідуванням лікарні, зверненням до поліції чи днем прибуття за тимчасовою адресою.
Гострий стресовий розлад і ПТСР
Головна відмінність полягає в часових межах діагностики, хоча критерії також по-різному групують симптоми. За обох станів можуть виникати небажані спогади, уникання нагадувань, пригнічений настрій, відчуття відстороненості, порушення сну й постійна настороженість. Жоден із цих діагнозів не варто встановлювати лише за списком симптомів.
Фахівець запитає, що сталося та як ваші реакції впливають на роботу, стосунки, сон, поїздки й повсякденні справи. Він також може врахувати травми тіла, струс мозку, біль, горе, брак сну та інші проблеми зі здоров'ям. Якщо ви нещодавно переїхали до іншої країни, фахівцю варто з'ясувати, що для вас означають певні слова чи способи вираження переживань, перш ніж вважати їх симптомами.
ПТСР не є просто тяжчою версією будь-якої ранньої реакції на травму. Людина може відчувати значні труднощі й водночас не відповідати критеріям жодного з цих діагнозів. Вона все одно заслуговує на професійну увагу. Мета оцінювання полягає в тому, щоб зрозуміти ваші потреби й подбати про безпеку, а не підвести ваш досвід під назву розладу.
Що охоплює професійне оцінювання
Під час оцінювання фахівець розглядає подію, симптоми, час їх появи, вплив на повсякденне життя, питання безпеки та інші можливі пояснення. Якщо вам складно точно описати пережите мовою країни перебування, попросіть кваліфікованого перекладача. Не просіть дитину, родича чи людину, яка могла завдати вам шкоди, перекладати чутливі подробиці.
Фахівець може запитати про таке:
- Чи пережили ви особисто або стали свідком реальної чи загрозливої смерті, тяжкої травми або сексуального насильства; чи дізналися, що така подія сталася з близьким родичем або другом; чи неодноразово або в надзвичайно тяжкій формі стикалися з її травматичними подробицями під час роботи. Якщо близька людина загинула або їй загрожувала смерть, подія мала бути насильницькою або випадковою.
- Небажані спогади, сни, переживання, схожі на повернення до події, та реакції на нагадування про неї.
- Спроби уникати думок, людей, місць, новин, документів чи поїздок, пов'язаних із подією.
- Відчуття емоційного оніміння, нереальності того, що відбувається, відстороненості від власного тіла або нездатність пригадати частину події.
- Сон, зосередження, дратівливість, здригання від несподіванок і постійне очікування небезпеки.
- Зміни в роботі, догляді за дітьми, міграційних справах, стосунках або повсякденному догляді за собою.
- Думки про заподіяння шкоди, сплутаність свідомості, травми або будь-які причини, через які ви не можете залишатися в безпеці.
Ви вирішуєте, скільки подробиць розповісти за один раз, хоча для оцінювання фахівцю потрібна достатня інформація. Запитайте, навіщо він ставить певне запитання і як запише відповідь. Якщо йдеться про міграційну процедуру, документи для отримання захисту чи судову справу, уточніть, чи вам потрібна медична допомога, висновок для правової справи або обидва види послуг. Це різні завдання.
Що робити протягом першого місяця
Насамперед подбайте про безпеку, медичні потреби та базову стабільність. Зверніться по медичну допомогу, якщо маєте травму, новий неврологічний симптом, сильний біль або інше фізичне нездужання. Не варто пояснювати симптоми, що потребують огляду тіла, лише станом психічного здоров'я.
За можливості зменште навантаження. Тримайте важливі документи в одному відомому вам місці, визначте одну людину, якій довіряєте, і запишіть адресу, за якою перебуваєте. Обмежте повторний перегляд тривожних відео, якщо після них вам гірше. Алкоголь чи інші речовини можуть ненадовго притупити переживання, але водночас створити додаткові ризики для безпеки та сну.
Вправи для повернення уваги до теперішнього моменту підходять не всім. Заплющені очі або зосередження на тілі можуть посилити деякі реакції на травму. Спробуйте залишити очі відкритими, назвати предмети в кімнаті, потримати прохолодну чашку або вголос сказати поточну дату й місце, де ви є. Припиніть вправу, якщо відчуття дезорієнтації посилюється.
HelpClinic пропонує короткі вправи для самодопомоги, щоденні звички, щоденник емоцій і підказки на час між терапевтичними сесіями. Застосунок не встановлює діагноз гострого стресового розладу, не проводить психотерапію, не готує висновки для правових справ і не надає екстреної допомоги. Користуйтеся ним, лише якщо він допомагає вам краще впорядкувати справи, а не посилює зосередженість на симптомах.
Коли й де шукати професійну допомогу
Зверніться до кваліфікованого фахівця для оцінювання, якщо реакції заважають спати, пересуватися, працювати, ходити на зустрічі, підтримувати стосунки чи дбати про себе або якщо вони посилюються. Не потрібно чекати, доки мине місяць. Можна сказати сімейному лікарю або психотерапевту: «Я пережив(ла) травматичну подію такого-то дня. Після цього з'явилися такі реакції, і вони заважають мені в цих повсякденних справах».
Якщо вас стримує вартість допомоги, запитайте сімейного лікаря, місцеву медичну чи соціальну службу про доступні варіанти. У країні перебування можна також уточнити умови покриття послуг у вашого страховика, якщо ви маєте страхування. Перш ніж записуватися, дізнайтеся повну вартість консультації та чи є дешевші варіанти.
Запитайте, чи може фахівець залучити кваліфікованого перекладача і чи має досвід роботи з людьми, які переїхали або були змушені залишити дім. Якщо вам потрібен документ для міграційної справи, уточніть у свого юриста вимоги до фахівця, перш ніж оплачувати оцінювання. Якщо симптоми вже заважають повсякденному життю, запишіться на консультацію сьогодні.
Поширені запитання
Які події можуть передувати гострому стресовому розладу?
Гострий стресовий розлад може виникнути після того, як людина особисто пережила або стала свідком реальної чи загрозливої смерті, тяжкої травми або сексуального насильства; дізналася про таку подію з близьким родичем чи другом; або неодноразово чи в надзвичайно тяжкій формі стикалася з її травматичними подробицями під час роботи. Якщо близька людина загинула або їй загрожувала смерть, подія мала бути насильницькою або випадковою. Сама подія не визначає реакцію людини. Фахівець також оцінює симптоми, час їх появи, вплив на життя та інші можливі пояснення.
Чим ПТСР відрізняється від гострого стресового розладу?
Головна відмінність стосується часу появи й тривалості симптомів після травми. Гострий стресовий розлад описує певне поєднання симптомів у ранній період, а критерії ПТСР передбачають, що відповідні симптоми тривають понад місяць. Фахівець також перевіряє окремі вимоги до симптомів кожного стану. Потрібне оцінювання, адже звичайні реакції на стрес та інші проблеми можуть виглядати подібно.
Які критерії гострого стресового розладу визначає DSM-5?
Критерії охоплюють вплив травматичної події, потрібне поєднання симптомів, час їх появи та значний дискомфорт або порушення повсякденного життя. Серед симптомів можуть бути нав'язливі спогади, пригнічений настрій, дисоціація, уникання та підвищене збудження. Фахівець також перевіряє, чи не пояснюються переживання речовинами, станом фізичного здоров'я або іншим розладом. Цей перелік не призначений для самодіагностики.
